Цим хобі не обов’язково має бути колекціонування марок чи вкладишів, вирощування домашніх рослин, розведення рідкісних порід кактусів тощо. З першого погляду, хобі — це щось невинне, те, що роблять аби якось зайняти свій вільний час. Проте для деяких людей така безневинна забавка згодом починає приносити солідні прибутки. Так аматори живопису, вкладаючи гроші в картини невідомих, але талановитих художників, згодом одержують божевільні дивіденди. Нерідкі випадки, коли картина, куплена за 100 доларів, через 20 — 30 років продавалася за десятки тисяч... Для когось дитячі захоплення перетворювалися на сенс життя. Впевнений, Ви знаєте прізвища аматорів, які в юному віці захоплювалися склеюванням моделей літаків, зараз — це всесвітньо відомі авіаконструктори. І, звичайно, Ви знаєте прізвище людини, яка з дитинства захоплювалася комп’ютерними технологіями, а зараз — це найбагатша людина планети. Саме завдяки своєму дитячому хобі він побудував імперію, де зараз працює більше 200 тисяч чоловік.
Чим хобі відрізняється від роботи ? Хобі — це справа, яку ми робимо у вільний час, це робота, на якій ми відпочиваємо. Люди, що у своєму житті зуміли поєднати хобі та роботу, заробіток і задоволення, – дуже щасливі.
До таких людей належу і я . З дитинства моїм хобі були комп’ютери. Спочатку вони вабили до себе чарівним світом ігор, який, щоправда, згодом збляк і став дратувати одноманітністю. Хотілося чогось більшого. Могутнім потрясінням для мене став Інтернет. Його поява в моєму житті збіглася із навчанням в інституті, що не могло не позначитися на сесії. Я насолоджувався можливістю спілкуватися з новим для мене світом, і не міг зупинитися, поглинаючи гігабайти марної інформації. Проте я був щасливий. Але пройшов час, і Інтернет також втратив для мене свій блиск, адже я звик користуватися ним як щоденною газетою перед сніданком. Знову хотілося чогось більшого. Я бажав не просто жити поруч з комп’ютерним світом, я хотів його змінювати. Тих знань, що я накопичив під час навчання в інституті, вистачило, щоб влаштуватися на роботу у відому комп’ютерну фірму, де я проробив п’ять років — від програміста - початківця до начальника відділу розробки. Зараз я працюю директором Комп’ютерної Академії «ШАГ».
Шлях від хобі до професії зайняв у мене 8 років. Сьогодні, з висоти свого досвіду, я знаю, як зробити його коротшим. Саме тому я працюю в Академії. Завдяки своїй сьогоднішній роботі я “вбив одразу трьох зайців”: я одержую велику зарплату, задоволення від улюбленої справи та моральне задоволення від того, як мої випускники влаштовуються на гарну роботу.
Якщо Ваше хобі — комп’ютер, не сумнівайтеся, що одного дня ваше хобі стане класною професією, високооплачуваною та цікавою. Приходите до нас, а я обіцяю, що наша команда зробить все, щоб Ви вже сьогодні змогли стати сучасним фахівцем у галузі комп’ютерних технологій і кожного ранку йшли на роботу, як і я, — із задоволенням.
Дмитро Корчевский,
генеральний директор «Комп’ютерної Академії «ШАГ»
Фото Катерини ТОЛМАЧЕВОЇ
В даний час закінчується набір в Академію і кількість місць з кожним днем зменшується! Якщо у Вас виникли питання — дзвоніть в приймальну комісію Комп’ютерної Академії «ШАГ», де Ви зможете отримати найповнішу інформацію.
Наша адреса: вул. Андріївська, 15
Тел.: 537-22-60, 425-02-31