Через проблему тіньової зайнятості в Україні, державні бюджети щорічно не добирають близько 100 мільярдів гривень. Такі суттєві збитки держава має завдяки регулярної несплати ПДФО та ЄСВ.
Україна кожного року втрачає лише завдяки ухиленню від сплати ПДФО майже 42,5 мільярдів гривень, 60% з яких, до речі, мають надходити до місцевих бюджетів, а також втрачає 52 мільярди гривень від несплати ЄСВ.
За словами заступника міністра економіки, такі цифри держава розрахувала, спираючись з показників мінімальної заробітної плати. Проте, фахівці вважають, що рівень збитків від недонадходжень буде виявленим набагато вищим, якщо почати враховувати показник розміру середньої заробітної платні в Україні.
Заступник міністра економіки пояснила, що під час підрахунку таких «загальних втрат від тіньової зайнятості» також слід враховувати не лише «прямі збитки», але й так звані «збитки непрямі», під якими розуміють «втрачені життя громадян», що сталися завдяки існуючим неналежним умовам праці та відсутності інвестицій, які не потрапили до бюджету, саме через «брак або повну відсутність нормального конкурентного середовища» на ринку праці країни.
Загалом, такі розрахунки свідчать про те, що наша держава щорічно втрачає від існуючої проблеми тіньової праці «мільярди, якщо не сотні мільярдів гривень», зауважила пані заступник міністра.
Також, свіжі данні перевірок свідчать про ситуації, при якій, на сьогодення, «фактично кожен п'ятий українець» працює без офіційного оформлення, тобто нелегально. Наприклад, згідно з даними Державної служби статистики, серед професійних напрямків найбільшу кількість такої нелегальної праці спостерігають у сферах «простих професій», тих, які не потребують спеціального навчання, підготовки або освіти. Наразі, вважають, що таким чином у цих напрямках працює близько 1 445 000 українських громадян.
Однак, не лише в сферах «простих професій» спостерігається така ситуація. Так, держслужбовці виявляють чимало неоформлених працівників й серед ланки кваліфікованих фахівців робочих спеціальностей. Останній раз, таких працівників, тут нарахували близько 331 000 осіб. Достатньо порушень з цього приводу й серед працівників сфер торгівлі та надання послуг: там виявлено 132 900 нелегальних працівників. Також, з кожним роком збільшується кількість неоформлених працівників й серед справжніх «вузьких професіоналів»: останні перевірки нарахували понад 44 900 таких спеціалістів, які працюють без належного оформлення.
Проблема полягає ще й в тому, що «нормальне відношення» до факту неформальної зайнятості переважно працівників, які мають «невисокий рівень освіти» та виконують некваліфіковану роботу, формує у нашому суспільстві стійке негативне ставлення до самих робітничих професій, висвітлюючи останні, як безперспективні. Внаслідок такого стану речей, українська молодь заздалегідь відмовляється від навчання на такі професії, що створює неабиякий дисбаланс на ринку праці. |
