Навчаючись новому життю в непростих умовах, світова економіка швидко трансформує ринок праці.
У багатьох розвинених країнах, робота відходить від звичних параметрів, становлячись віддаленою. Звичайно, не всі сфери діяльності можуть дозволити собі такий формат, й тому проблема безробіття постає перед чималою кількістю людей по всьому світу. За оцінками міжнародних досліджень, близько 500 000 людей у різних країнах світу можуть остаточно втратити роботу через карантинну паузу, на яку сьогодні поставлено цивілізоване суспільство.
Інтернет стає майже єдиною нішею, що може врятувати від втрати заробітків, й поки уряд Великобританії зобов’язується відшкодувати до 80% заробітних плат тим підприємствам, робітників яких «сидять на карантині», щоб вони не втрачали робочі місця, компанія Amazon збільшує свій штат на 100 000 віддалених працівників та підвищує зарплатню.
При цьому, шукаючи постійну віддалену роботу чи тимчасовий заробіток на час карантину, слід враховувати, що такий вид роботи має безліч «підводного каміння», яке наражає на небезпеку не впоратися, особливо, тих, хто є новачками «вільного» віддаленого графіку праці.
Для середньостатистичної людини, що тільки починає працювати віддалено, така робота буде коштувати більше часу для свого виконання, ніж тоді, коли її виконували в офісі.
З цим вже зіткнулися чимало робітників з різних країн:
· у Сполучених Штатах Америки робітники, у середньому, переробляють вдома на три години більше;
· у країнах Європи, таких, як Франція чи Італія – більше на дві години, в середньому.
Також, подібні працівники по всьому світу відмічають, що баланс між роботою та особистим життям суттєво руйнується, завдяки незвичному графіку, до якого складно пристосуватися. Принаймні, так описали свою сучасну працю вдома 67% респондентів від загального числа, що були опитані у рамках дослідження.
Поради для опанування ситуації залишаються єдиними. Всім, хто вимушений працювати вдома, слід пам’ятати, про головні правила такої праці:
· відмічання термінів початку та закінчення роботи за допомогою будильників;
· складання та дотримання графіків;
· спілкування з колегами та керівництвом телефоном чи іншими видами «живого» зв’язку;
знаходження окремого часу для обідніх перерв та коротких проміжків для відпочинку під час роботи. |