Кажуть, що дійсно цікава та улюблена робота – справжнє щастя. Гарно, коли це так, але тоді виходить, що та робота про яку, навіть, згадувати болісно, стає справжнісіньким нещастям для людини, якої, знову ж таки, «пощастило» її мати.
Розмірковувати про подібні «антоніми відчуттів» можна довго, але не можна довго вагатися, якщо відчуваєш, що з роботою сталося «щось не так». Можливо, цьому набридливому почутті невпевненості та роздратованості, й опис складно підібрати. Але, якщо робота починає все більш нагадувати вимушений труд, зволікати не треба.
Звичайно, таку роботу потрібно змінити, а це вже не такий простий процес. Але, цього разу, не будемо забігати так далеко й подивимось, як можна розпізнати ознаки того, що «кохання» людини та її праці скінчилося, й настає етап нових пошуків.
Зрозуміти, що це «той самий час» дуже важливо, бо, якщо у такому настрої повинна тимчасова хандра, залишати себе без звичних засобів існування, буде трохи не вірним кроком. Й, навпаки, зволікання й довгі пошуки причин, що призводять до появи ненависті до того діла, яким займається людина, чреваті приходом справжнього депресивного стану. А, це вже дуже серйозні речі.
Тому, дивимося, що з цього приводу кажуть соціологи та психологи, які пропонують запам’ятати вірні ознаки того, що ваша поточна робота, як то кажуть «фсьо». А, вам треба здиратися до купи й швидко міняти «трудову дислокацію».
Перший дзвіночок – це гнітюче відчуття того, що ви знаходитеся зовсім не на своєму місці. Описати цей стан складно, але кожна людина розуміє про що йдеться мова.
Добровільна відмова від нових вражень, у тому числі, й нових знань, котрі до цього моменту, ви вбирали у себе наче губка, також привід придивитися до того, чим ви зараз займаєтеся. При цьому, навіть професійні невдачі (й дуже суттєві) та перемоги залишають вас осторонь тих почуттів, які мали б бурлити у вас всередині. Одним словом – вам все однаково. У тому числі, й корпоративні цінності.
Більш того, ці самі «цінності» стають одним з самих могутніх ваших подразників. Разом з цим жахом, ви все гірше плануєте роботу та частіше кидаєте до «жертовнику» свій власний вільний час, за що починаєте не долюблювати свою роботу ще більше. Звичайно, ви вже стали помічати, що навантаження та об’єм роботи зростає, чого не можна сказати про вашу заробітну платню.
Тепер головне. Можливо, все зовсім не так, я к вам здається. Але це вже не має значення. Тому, якщо ви не знаєте конкретних причин ззовні, які можуть впливати на такий ваш стан та які легко виправити – ваш діагноз вигоряння.
Більше розмірковувати не треба. На жаль чи ні, але час змінювати роботу настав. Тут ви навряд чи зумієте реабілітуватися, хіба що накоїте щось, що погіршить й без того прикру ситуацію.
Подивиться на це з гумором. Доля вирішила за вас й ви маєте примусовий шанс на отримання нових можливостей. Це не так вже й погано. То, скористайтеся цим. Й все буде добре.
|
