Не дивно, що змінюючись новий світ вимагає й дещо нового від сучасних мешканців планети. Торкнулося це й таких побутових, на перший погляд, речей, як складання резюме у пошуках працевлаштування.
Але, чи то інтернет повний застарілих шаблонів, чи то шукачі не вміють правильно відшукувати поради щодо складання таких документів, але все ще часто, резюме, що попадають до «кадровиків» мають, дещо архаїчний вигляд. А головне, їх майже ніхто не читає.
Щоб із вашим резюме не трапилося такого лиха, та воно не летіло б одразу «до корзини», слід пам’ятати, який документ сьогодні готові переглянути у більшості кадрових служб, через які ви намагаєтесь працевлаштуватися.
По-перше, автобіографія. Цей розділ, ще донедавна був майже обов’язковим та шукачеві треба було ретельно розписувати своє «житіє» від вступу до школи, до сьогодення. Але зараз, повний перелік свого «життєопису» потрібен лише тоді… коли він потрібен, й цього вимагають правила вакансії на яку ви претендуєте. У інших випадках, «багатолітер» тільки зроблять гірше, і ваш опус залишать без уваги.
То ж саме, стосується й вашого сімейного стану. І, якщо вакансія не передбачає ретельний перелік тих хто проживає із вами та у якому статусі, не треба навантажувати своє резюме зайвою інформацією.
Часто, людина, що шукає роботу, зазначає своє «знання мов», роблячи примітку про таке володіння на рівні, що є «нижче нижнього». Це також зайве, бо розуміння того, як привітатись із іноземцем та побажати йому гарного дня, ніяк не може презентуватися як «рівень» знання мови. Краще пройти який-небудь доступний тест та визначити свій рівень володіння мовою, згідно із прийнятих міжнародних стандартів. Такі данні вже можна використовувати у резюме, принаймні, ви будете впевнені в їх актуальності і… адекватності. |
