Архітектура — це картина міста

Сучасному архітекторові доводиться створювати будівлі у сформованому міському середовищі, отже, нова будова має вписатися в загальну концепцію забудівель як частина єдиного цілого, не створювати дисонансу, не руйнувати архітектурно-художньої композиції. Як у художньому полотні не буває випадкових мазків, бо кожний елемент картини перебуває в тісному зв’язку з іншими, так і будівлі виконують роль штрихів у загальній картині міста. Про складності у роботі сучасних архітекторів ми довідувались у молодого архітектора Андрія ПАВЛЕНКА.

На мою думку, певні труднощі є у кожній професії, і їх необхідно долати. У нашій роботі теж багато складних моментів, але найбільше заважає відсутність змін у законодавстві, які б чітко визначали права архітекторів. На жаль, сучасний архітектор багато часу та енергії витрачає на непритаманні йому адміністративні справи: проходить понад 30 інстанцій, від яких залежить одержання дозволу на будівництво. У таких умовах складно говорити про творчий підхід до архітектурної роботи, адже архітектура — один із видів мистецтва.

Дійсно, раніше працювали саме так, але зараз практично неможливо уявити архітектурне проектування без застосування комп’ютерних технологій. Сучасні архітектори повинні володіти цілим пакетом спеціальних графічних програм, які ніби-то спрощують технологію проектування. Проте, на мою думку, саме в цьому спрощенні і втрачається мистецтво, проекти стають типовими. Комп’ютерна алгебра не здатна замінити гармонію та красу графічного малюнку, але її вистачить, аби зробити типовий проект. На жаль, без уміння працювати з цими програмами знайти роботу складно. Сучасні будівельні фірми намагаються йти в ногу з часом, тому хочуть працювати швидко, адже будівництво житла приносить великі прибутки, але кількість не переростає у якість.

Говорити про стиль можна тільки з часткою умовності, бо він ще не сформувався, але в багатьох будівлях можна побачити деякі елементи постмодерну. Більше можу сказати про смаки та моду. Смаків стільки, скільки й замовників: хтось бажає мати скромний, непомітний зовні будинок, але з дорогим інтер’єром всередині, інший, — аби будинок був презентабельним і зовні. Чимало будинків створено зовсім без смаку, це так звані будинки-«папуги», або будинки-«півні», господарі яких впевнені, що за гроші можна зробити все. Як це не дивно, але безліч сучасних котеджів та вілл побудовані без участі архітекторів — таким чином замовники намагаються заощадити кошти. Але це обертається некваліфікованою роботою.

Модними з точки зору планування простору вважаються великі приміщення та значна кількість додаткових приміщень. Для будинків характерною рисою є принцип «перепливання» просторів, при цьому частина приміщень набуває багатофункціональності. Наприклад, у разі потреби кімнати об’єднуються в одну велику банкетну залу, а потім знову «закриваються» та розділяються на кухню, їдальню, вітальню, кабінет і т.д. Центром будинку може бути вітальна кімната або кухня. Щодо зовнішнього вигляду, то це круглі або циркульні вікна, черепичний дах, засклені веранди. В оздобленні, крім цегли, використовують багато різних матеріалів.

Ще недавно масово будувалися такі собі стилізовані фортеці з вежами. Зараз вже можна говорити про нову хвилю в архітектурі приватних будинків: суперпалаци поступаються елегантнішим та раціональнішим будинкам. Це свідчить про те, що рівень культури громадян зростає, і є надія, що ми залишим нащадкам дійсно естетичні будівлі, а, можливо, і архітектурні шедеври нашого часу.