Саме представники робітничих професій є нині основними виробниками матеріальних благ у нашій країні. І не слід нам цього недооцінювати. Середньо-професійна та середньо-технічна освіта дає чудові кадри для народного господарства. У західних країнах намагаються перейняти нашу систему, але через брак освіченості їхніх робітників, їм не вдається сформувати робітника, подібного до наших стандартів. (Як тут не згадати просту робітницю Катю Тихомирову з відомого кінофільму, яка самотужки опанувала навички інженерної професії наладника).
У багатьох із нас тривалий час був сформований стереотип, що в робітники ідуть трієчники та нездари. Це абсолютно не так. Тут працює більшість людей, які в школі навчались добре. Як доказ, ще один цікавий факт. Від початку 90-х до 2001 року наша країна переживала складні часи у господарському комплексі. У цей час було важко (в матеріальному плані) багатьом верствам населення, а от робітники завжди мали змогу бути при ділі.
І отже, люди з вищою освітою стали опановувати спеціальності слюсарів, токарів, електриків, монтажників тощо. Звичайно, це сприяло підвищенню рівня освіченості в робітничих лавах та стало важливою запорукою економічного зростання. Ці люди назавжди зламали стереотип про те, що той, хто працював головою, ніколи не буде працювати руками.
Економічне зростання останніх років у нашій країні сприяє і збільшенню попиту на робітничі кадри. За даними газети «Пропоную роботу», серед 28 розділів на робітничі спеціальності припадає найбільший відсоток — 10,3%. Багато і самих робітничих професій, що входять до рубрики газети, — їх до 30. (Див. діаграму)
Із діаграми видно, що найбільшим попитом користуються сантехніки, слюсарі, газоелектрозварники. Враховуючи динаміку капітального будівництва та реконструкцію житла, можна зробити висновок, що на сантехніків-слюсарів та зварювальників попит буде стабільно високим (зокрема в столиці).
Поряд стоять представники столярно-меблевих спеціальностей (складальники, монтажники дверей, дерев’яних вікон, східців, шпонувальники, верстатники, паркетники тощо). Це також є закономірним і відповідає темпам нового будівництва (щорічний приріст у межах 12-16%). Придбавши нову квартиру чи офіс, господар має заповнити її столярно-меблевими виробами. Хай не вводить в оману досить низький відсоток працівників будівельно-облицювальних робіт. По-перше, до цієї категорії належить значна частина машиністів кранів та електриків-монтажників (без них новобудови і ремонт вторинного житла не обійдеться). А по-друге, в газеті є окрема рубрика «Будівельні спеціальності», на яку припадає приблизно 5,8% від усіх вакансій.
Щодо операторів верстатів (токарі-фрезерувальники, заточники, шліфувальники, екструдерники, наладники тощо), то і надалі тут спостерігатиметься попит, рівень якого буде відповідати рівню росту машинобудування та легкої промисловості (а це приблизно 8-14%).
Варто зазначити, що рівень оплати праці серед робітничих спеціальностей різний. Найменш кваліфіковані отримують $100-120. Висококваліфіковані — $200-400 на місяць. Для нинішніх часів це пристойні гроші. Тому охочих обрати цю нелегку, але почесну стежину в найближчий час не поменшає.
