pro-robotu.ua
pro-robotu.ua
Про видання pro-robotu.ua Контакти pro-robotu.ua Розміщення оголошення
в тижневику
pro-robotu.ua Вакансії та
оголошення
pro-robotu.ua Пошук
по сайту
pro-robotu.ua
pro-robotu.ua
pro-robotu.ua
pro-robotu.ua Підписка на
видання
pro-robotu.ua КЗпП України pro-robotu.ua Інтерв'ю та
статті
pro-robotu.ua Резюме

Онлайн журнал


Поради з працевлаштування

Вредные сотрудники

Сотрудники бывают работоспособные, мотивированные, ленивые, творческие и мыслящие в установленных рамках. При этом каждый из них в различные периоды своей работы полезен организации, бесполезен или даже вреден. И лучше это определить как можно быстрее, а если в компании грядет сокращение штатов, то оптимизация численности персонала – приоритетно дело.
 

• докладніше

Виды тестов для собеседования

 Собеседование – определяющая деловая встреча соискателя и работодателя, на которой им необходимо выяснить подходят ли они друг для друга. Поэтому следует использовать это время эффективно, выясняя все тонкости совместного сотрудничества. Кроме выяснения, какими профессиональными умениями и навыками обладает специалист, работодатель часто хочет знать личностные качества специалиста. Узнать о человеке все за одну встречу невозможно, поэтому работодатель часто практикует проведение тестов на выявление личных качеств и умений.

• докладніше

Зверніть увагу:

Робота кухарем в Києві

Робота водієм в Києві

Робота вантажником в Києві


Інтерв'ю та статті |

І спокій тільки сниться


І СПОКІЙ ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ


Журналіст — це людина, яка володіє хистом щоденно заповнювати порожнечу.
Дейм Ребекка Уест
І спокій тільки сниться
Артем Шаронов, молодий журналіст

Журналіст як розвідник: має опинитися в потрібному місці в потрібний час і оперативно передати інформацію в «гарячих» репортажах та аналітичних роздумах. Для тих, хто вважає, що це легко, написана книга «Професія — журналіст» Ганни Єфремової: «Не хочу нікого розчаровувати, але в професії журналіста набагато більше прози, ніж піднесеної поезії. Журналістика — це заняття не дуже творче, не завжди вдячне і часто малооплачуване... Збираючись стати журналістом, краще заздалегідь проститися зі святами, вихідними, родиною та пухнастим персом Кузею.

Журналістика — це довічне відрядження. Віднині на роботу вас будуть піднімати нічні дзвінки шефа, термінові справи та невідкладні поїздки, а уві сні ви будете бачити страхіття про здачу номера. Ви будете в самому центрі божевільної прес-індустрії...». А коли ще говорять «під руку», що все вже давно написане до нас, —криза жанру... Професія журналіста складна, але легких професій у світі не існує. Легко тільки співати пісні в караоке, професійно на сцені — непросто. Розповісти про специфіку роботи журналіста і складу особистості, що відповідає професії, ми попросили молодого журналіста Артема Шаронова.
-
Скажіть, Артемію, на вашу думку, журналістика — стан душі чи звичайна професія?
-
На мою думку, це особливий стан душі. До того, треба вміти виражати свої думки та ідеї в доступній і цікавій для читача формі, намагатися уникати суб’єктивної оцінки і ретельно стежити за достовірністю інформації. Тож, як казав один англійський письменник, — «коментарі вільні, але факти священні». Вважаю, що у людини, яка вирішила займатися журналістикою, повинно щось бути «за душею», певний життєвий досвід, щоб було що сказати людям. Вважаю, що людину неможливо навчити писати, їй можна лише допомогти, підштовхнути чи направити. Гадаю, що в багатьох виданнях взагалі втрачено сенс журналістики. Адже, на мою думку, преса повинна бути об’єктивною, нести суспільству правду, захищати принижених, підтримувати справедливість.


-
Скажіть, ким Ви хотіли стати в дитинстві і як сяйнуло рішення стати журналістом?
-
У дитинстві я хотів бути військовим, потім залізничником. Мені завжди подобались сильні особистості, приваблювала зброя і... я любив писати твори. До вибору цієї професії підштовхнула моя родина: батько казав, що я не зможу працювати ніким іншим, бо завжди всіх критикую.


-
На вашу думку, чи змінилась професія журналіста з розвитком інформаційних технологій?
-
Напевно, мислити стали менше, нівелюються творчі індивідуальності, більше стало компіляцій. Нащо видумувати щось самому, якщо під рукою інформаційні бази Інтернету? Я завжди був противником плагіату та компіляцій. Вважаю, що краще погане, але своє, ніж добре крадене чуже.


-
Один із улюблених анекдотів Юрія Нікуліна: «Журналіст — це той, хто нічого не знає, але всім цікавиться». Що сьогодні повинен знати журналіст?
-
Головне для журналіста — інтерес до життя, дитяча цікавість, бажання все пропустити через себе, в усьому розібратися. Знати абсолютно все неможливо. Збираючись на інтерв’ю, досить знайти компетентного професіонала, розговорити його і грамотно викласти його думки. Викладення інформації — суто технічна справа, набагато важливіше вміти знайти підхід до людини, вникнути в напрямок її думок, знайти душевні струни — в цьому і полягає журналістський хист. Але якщо журналіст пише на вузькоспеціалізовані теми, зокрема, економіку, він має спочатку, як мінімум, взяти в руки «Економікс» Макконела і Брю, щоб хоча б відрізняти дохід від прибутку.


-
Пліній Молодший казав, що «Потрібно читати багато, але не багато що». Без яких книг немає журналіста?
-
Журналіста немає без цікавих книжок. Без тих, що примушують думати й аналізувати факти, а не повторювати чужі думки.


-
Як Ви ставитесь до молодіжної журналістики, яка переповнена розмовною лексикою та сленгом?
-
Існують же газети для цільової аудиторії, зокрема для людей літнього віку. Але у всьому має бути частина здорового скепсису. Проте прикро, коли загальний рівень культури падає.


-
Шекспір казав: «Щоб добитися успіху, потрібно мати деяку частку божевілля». А Ви як думаєте?
-
На мою думку, без частки божевілля, що виявляється у захопленні, не може бути ні професії, ні професіоналів, так можна лише інтерпретувати чужі думки, а не генерувати власні ідеї. А якщо робота виконується в розладі з душею, то, це вже взагалі криза... Суспільство часто створює якісь канони, до яких само себе заганяє, як в пастку. Про це писав Ніцше в «Волі до влади».


-
Чи не шкодуєте Ви, що зробили такий вибір?
-
Не дочекаєтесь. (Сміється). Я люблю свою професію. Не зважаючи на всі труднощі, з журналістики не йдуть, у ній залишаються на все життя. Певно тому, що кожному з нас доля подарувала унікальний малюнок на долоні, на якому значиться, що інакшого життя просто бути не може.


Дозволю собі приєднатися до думки Артема. Я теж люблю свою професію. І зрозуміла, що четверта влада — це не влада над людьми, а влада друкованого слова, яке може примусити і плакати, і зробити життя кращим. Я вдячна долі, що маю змогу займатися улюбленою справою. Цього ж щиро бажаю і вам.
 
Інтерв'ю провела Анна КРУПКО











Зверніть увагу: Знайти роботу в Києві - на Jobs.ua!

Наші проекти:

Jobs.ua - Робота в Україні Vakansii.ua - Вакансії в Україні Resume.ua - Резюме в Україні
ArendaZala.com.ua - Конференц зали Personal.ua - Пропоную Роботу Training.ua - Тренінги в Україні
Srochno.ua - Терміново Потрібні Uajobs.com.ua - Пошук Роботи Jobsite.com.ua - Знайти Роботу
© 2002-2019 "Пропоную Роботу" | Мапа сайту