Ви отримали нову роботу? Вітаємо, це чудова новина. Але тепер перед вами постає інше завдання – як адаптуватися на новій роботі без зайвого стресу? Адже клопотів на новому робочому місці і без того вистачатиме.
Київ — велике місто, яке приваблює гостей не тільки давньою історією, архітектурною красою, а й перспективами працевлаштування. Про проблеми професійних мігрантів із різних куточків України написано чимало. А от щодо питання працевлаштування киян?
Олена УРЮПІНА, директор ПП «УкрАгроПродукт», власник кафе «Smile»:
-
Пані Ірино, як трапилося, що маючи кваліфікацію та досвід роботи, ви перейшли в іншу сферу діяльності?
-
Мій випадок можна вважати типовим. Після закінчення ПТУ з червоним дипломом я поступила до Київського торговельного технікуму та здобула спеціалізацію «касир, продавець, товарознавець». Одразу отримала направлення на роботу і працювала у державній торговельній мережі, у гастрономі. За 15 років обіймала різні посади, адже мала і знання і практичні навички. Той період і до сьогодні вважаю найстабільнішим...
-
Але ж торгівля і сьогодні гарантує стабільні робочі місця для численних пошукачів. Що трапилося? Чому Ви вирішили залишити професійну діяльність?
-
Після політичних змін 1992 року вся система торгових організацій потерпала від нововведень. Штати державних магазинів скорочувалися і я працевлаштувалась до кооперативу. Система подвійної, а іноді і потрійної документації виливалася у значні нестачі, а отже, і штрафні санкції. У таких ситуаціях завжди шукають людей не просто винних, а й зобов’язаних сплачувати матеріальні збитки.
-
Та невже серед такої великої кількості кооперативів Ви не змогли знайти організацію, де працювали б згідно із законами України і відповідно до професійної етики та моралі?
-
...? Це лише красиві слова. В реальному житті кожен із нас несе конкретну відповідальність: за життя дітей, батьків. Тому часу на пошук «чесного» роботодавця я не мала. Напарниці для працевлаштування в торгівлі теж не було, а от довіру до робітників цієї галузі я втратила стовідсотково...
Ірино, а Ви не намагалися знайти тимчасову роботу, аби пережити кризу і повернутися до професії?
-
У кожної людини своя життєва ситуація. Одні мають і час, і можливість на щось очікувати. Я такої можливості не мала: розлучилася із чоловіком і залишилася з двома дітьми на руках. Тож вирішила спробувати працевлаштуватись на вакансію прибиральниці-мийниці посуду.
Чому саме ця вакансія, адже Ви маєте освіту?
-
Я — людина-реаліст-прагматик, тому купила щотижневик «Пропоную роботу» і почала його ретельно аналізувати. Найбільшою популярністю серед вакансій, що не потребують спеціальної освіти, мають гнучкий графік роботи та стабільно середній заробіток виявилася робота прибиральниці-мийниці посуду.
Ірино, як вдалося подолати психологічний бар’єр, адже більшість Ваших колег рідко зізнаються ким і де працюють?
-
Я не долала ніяких бар’єрів. Прибиральниця-мийниця посуду виконує звичайну жіночу роботу, до якої ми звикли з дитинства. Чи цураєтесь ви того, що вміло виконуєте всю хатню роботу? Єдине ображає, коли приїжджі жінки починають розмову про киян. Чому я, киянка, у 37 років працюю прибиральницею? Даруйте, але всі вакансії на торгових лотках займають мігранти з регіонів, і роботодавці занижують заробітну плату як їм заманеться. А от прибиральниці — та категорія вакансій, які не цікавлять приїжджих, отже, залишаються пристойно оплачуваними для киян.
Я знаю, що Ви знову шукаєте роботу, з чим це пов’язано?
-
Сім місяців я працювала у розважальному клубі «Магма». Графік роботи: чотири дні на тиждень з восьмої вечора до восьмої ранку, заробітна плата — 40 гривень за зміну плюс одноразове харчування, — це вигідні умови для такої вакансії, та й колектив дружній. Згодом вдалося підробляти і вдень. Таким чином, середній прибуток на місяць складав 720 гривень. На жаль, я отримала травму ноги і роботодавець знайшов іншу людину, а я після одужання влаштувалась до ресторану «Ресторанчик». Після трьох місяців роботи звільнилася і знову «у пошуках щастя»...
Багато роботодавців пояснюють плинність кадрів на посаді прибиральниця-мийниця посуду невідповідністю кандидатів..?
-
Звичайно, є люди, які зловживають алкоголем, є робітники безвідповідальні, але це є в будь-якій сфері. Проте основну проблему я вбачаю в самому ставленні роботодавців до цієї вакансії. Майже 90% робітників працюють без офіційного оформлення трудових відносин, не мають соціального пакету, а отже, ані прав, ані можливостей, лише обов’язки. І якщо для мігрантів із регіонів це нормальне явище, то киянам працювати на таких умовах невигідно. Я от шкодую, що не поїхала на сезонну роботу на південь, хоча б дитина на морі відпочила... Ще десять років тому ми спантеличено констатували: на ринках працюють дипломовані спеціалісти, а фірмами керують улюбленці долі. А сьогодні?
