Проблема на ім’я «Гуртожиток»
Ось і розпочалися вступні іспити у вищих навчальних закладах. Абітурієнти з великими планами та мріями подали документи до заповітного вузу... Однак успішно складені іспити це ще не все, що чекає на новоспеченого студента. Після отримання запрошення на навчання перед абітурієнтами постане актуальна на сьогодні проблема проживання в гуртожитку. |
Типовий студентський гуртожиток | |
Є проблема
Не всі студенти столичних вузів проживають у гуртожитках. Ті, кому дозволяє фінансове благополуччя, винаймають квартири. Ціни на них коливаються від 50 у. о. за «ліжко» до 350 у. о. і вище за квартиру. Як кажуть, ціни за домовленістю. Наприклад, в Солом’янському районі, в одному будинку сім’я сплачує за двокімнатну квартиру 320 у.о. на місяць, а поверхом вище інша родина домовилась з господарем за трикімнатну по 250 у. о. Кому як пощастить. Та, на жаль, більшість студентів змушені шукати гуртожиток або «об’єднуватись» з друзями.
Кого поселяють першим?
Проблема нестачі місць в гуртожитках стосується майже всіх навчальних закладів держави. Самі вузи не мають змоги виділити необхідну суму на побудову нових, додаткових корпусів, тому орендують «чужі» приміщення. До речі, абітурієнти повинні говорити про своє бажання жити в гуртожитку ще при подачі документів. Сьогодні у першу чергу поселяють інвалідів, сиріт і дітей з багатодітних сімей. Як правило, адміністрація факультету робить усе можливе, щоб значно покращити умови проживання таким студентам. Наприклад, минулого року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка зробили капітальний ремонт і навіть закупили нові меблі. До речі, там проживають не тільки студенти з пільгами. Однак зовсім недавно вони отримали право перебувати тут лише по четвертий курс. Що далі? Навчатися вдень, а вночі працювати, заробляючи на квартиру?
Вихід зі становища
У Міністерстві освіти і науки України нас переконали, що питання умов проживання учнівської та студентської молоді знаходиться під постійним контролем. На балансі навчальних закладів, підпорядкованих МОН, знаходиться близько 1790 гуртожитків. За результатами недавнього аналізу інвентаризації гуртожитків встановлено, що в більшості вони забезпечені нормативно- технічними та санітарно-побутовими умовами, а тому в певній мірі відповідають встановленій платі за проживання в них студентів, абітурієнтів, слухачів підготовчих відділень та аспірантів. Як відомо, ціна за проживання в київських гуртожитках має досить широку амплітуду коливань. Скажімо, за нашими дослідженнями, найнижчі ціни у гуртожитках КНУ імені Тараса Шевченка. Тут студенти, які навчаються за держзамовленням, платять 20 гривень на місяць, а за контрактною формою — трохи більше — 45 гривень на місяць. Студентка Київського економічного університету (КНЕУ) розповіла, що у них ця плата становить відповідно 50 і 100 гривень, причому умови не зразкові. А студентка коледжу при університеті «Крок» повідомила, що сплачує по 195 гривень на місяць за кімнату гуртожитку, де з нею живуть ще троє дівчат. Загалом, за даними Міносвіти, забезпеченість іногородніх студентів місцями для проживання в гуртожитках складає в середньому 87,5 %. З коштів основного та спеціального фондів для підтримки матеріально-технічної бази навчальних закладів в потрібному стані минулого року було витрачено 29.046.000 гривень професійно-технічними (всього в країні – 948 ПТНЗ) та вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації (всього в країні – 564 ВНЗ) на проведення поточних та планових капітальних ремонтів та придбання необхідного обладнання.
Нові кроки
Наразі, Міністерство освіти і науки почало розробку проекту Концепції програми «Студентський гуртожиток», в якій буде передбачено реконструкцію та ремонт існуючих, а також будівництво нових студентських гуртожитків. В окремому розділі цієї програми буде обгрунтовано необхідність створення «студент-ських готелів» на основі самоокупності та пільгового оподаткування, а також відміни готельного збору. Здійснення цієї програми практично має вирішити проблему диференційованої оплати за поліпшені умови проживання студентів, аспірантів, учасників студентських міжнародних конференцій, олімпіад, членів закордонних наукових делегацій та молодіжного туризму. Більшість керівників навчальних закладів вважають доцільним створення подібних «студентських готелів», які забезпечували б потребу одного або групи територіально розташованих навчальних закладів. Міністерство освіти покладає велику надію на цей проект і вважає, що в подальшому він стовідсотково вирішить проблему забезпечення місцями для проживання всіх іногородніх студентів. |