Ювелірна робота з кадрами

Проблема кадрового голоду актуальна для ювелірної промисловості України. За останні 14 років галузь зробила величезний крок вперед: зараз більше 900 підприємств, які займаються виробництвом, і ще 3000 організацій мають ліцензії на реалізацію. Відповідно збільшився і обсяг продукції — якщо в 1999 р. ми переробляли 4 т дорогоцінних металів на ювелірні вироби, то в 2004 — вже 40 т (в Європі 500-700 т). Такого бурхливого розвитку галузі спеціалізовані навчальні заклади не чекали. Сучасна система освіти не забезпечує попит у спеціалістах, а кваліфіковані фахівці вкрай необхідні: щоб втриматися на сучасному ювелірному ринку потрібно знати світові тенденції розвитку галузі, застосовувати сучасне технологічне обладнання, новітні методи обробки металів. Раніше в Києві фахівців поширених професій ювелірів — монтирувальників, огранників та ювелірів-закріпників готувало ПТУ №38 та художній технікум. Сьогодні 38 училище ювелірів не готує. Ще одна проблема підготовки кадрів — відірваність навчання від виробництва. До революції кожна ювелірна фірма готувала для себе спеціалістів: і Овчинников, і Сазіков, і Фаберже утримували училища при підприємствах. На жаль, це не властиво сучасній промисловості.

У 2004 р. Асоціація ювелірів України виступила зі зверненням до керівників держави щодо створення національної системи підготовки кадрів для ювелірної промисловості. Зараз готується відповідна програма для Міністерства освіти та науки України. Наразі існує потреба в розробці системи підготовки кадрів саме для промисловості, а поки Асоціація ювелірів України проводить семінари, конкурси, навчання для тих, хто бажає вчитися, у тому числі і для приватних ювелірів. Київський ювелірний завод має багатий досвід і готовий ним ділитися з іншими підприємствами та приватними ювелірами.

По-перше, усі, хто збирається працювати на підприємстві, проходять обов’язковий медичний огляд. По-друге, здібності та бажання працювати в галузі. Як правило, приходять професійно орієнтовані люди. Важливо знати і соціальний статус робітника: щоб майбутній працівник не був наркоманом, п’яницею, не мав судимості. Люди працюють бригадним методом і питання довіри до людини важливе. Враховуємо і фізіологічні, і психологічні чинники.

В ювелірній галузі шкідливих професій немає. Хоча є навантаження на зір і доводиться працювати з реактивами, справа — у дотриманні безпеки праці. Підприємства з сучасним рівнем розвитку щороку проводять атестацію робочих місць. КЮЗ забезпечує працівникам соціальний захист: до їхніх послуг — база відпочинку, харчування в їдальні (30% від вартості), виплати пенсіонерам та ветеранам, подарунки до свят. Молодь із першого місяця отримує повноцінну зарплату. Проводимо вечори, спортивні змагання, екскурсії. На підприємстві працюють люди різного віку: із 840 робітників понад 270 пенсіонерів, серед яких 47% жінок. Середня заробітна платня — понад 2100 грн, щороку відбувається її підвищення.

До складу Асоціації ювелірів України із 900 підприємств входить 86, з яких виробників лише 53, і саме вони виробляють 76% ювелірної продукції. Чому ж інші 800 не вийшли на такий рівень? В Італії, яка є законодавцем моди усього світу, це питання вирішене просто: 2 роки підприємцю дають розвиватися, але якщо за цей час він не досягає певних результатів, його позбавляють ліцензії. Якщо не вистачає коштів на розвиток, то підприємцям необхідно об’єднуватися, брати кредити, але виробництво не має бути кустарним. Слід піднімати планку, відповідати світовому рівню. На мою думку, перехід до єдиної системи оподаткування вплине позитивно на розвиток ювелірної справи, тому що створить рівні умови для виробників, стимулюватиме до конкуренції.