ВІДПУСТКА У ЗВ’ЯЗКУ
з вагітністю
На фірмі, де я працюю, не прийнято «іти в декрет» у встановлені законодавством строки і відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами не оплачується. За відсутність на роботі більше тижня (навіть за лікарняним листком) загрожує звільнення. Що робити?
(Ольга М.)
|
|
Відповідно до ст. 179 Кодексу законів про працю України (КЗпП), ст. 17 Закону України «Про відпустки», на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Сумарно тривалість відпустки становить 126 календарних днів (140 календарних днів у разі народження кількох дітей або у разі ускладнення пологів). Крім того, згідно зі ст. 180 КЗпП України та ст. 20 Закону України «Про відпустки», власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відпустки», фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування. Виплачуються ці кошти за місцем роботи.
Відсутність на роботі у зв'язку з хворобою при підтвердженні цього факту листком непрацездатності не є порушенням трудової дисципліни, не може бути підставою для звільнення працівника, в т.ч. за прогул. Відповідно до ст. 147 КЗпП України, звільнення, як вид дисциплінарного стягнення, може застосовуватись до працівника тільки за порушення трудової дисципліни. Ст. 36 КЗпП України містить вичерпний перелік підстав, з яких трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника.
Відсутність на роботі в період відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами також не може бути підставою для звільнення працівниці з ініціативи власника. Більше того, звільнення працівника з ініціативи власника в період його відпустки або тимчасової непрацездатності не допускається (ч.3 ст. 40 КЗпП).
Отже, викладені Вами факти є грубим порушенням Ваших прав та чинного законодавства про працю і відпустки. За порушення законодавства про працю і відпустки ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність: накладення штрафу на посадових осіб, які допустили такі порушення, від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ви вправі звернутись зі скаргою до Територіальної державної інспекції праці або до Прокуратури, яка здійснює загальний нагляд за дотриманням законодавства.
Для надання Вам конкретної поради, як саме діяти в Вашій ситуації, наявної інформації не достатньо.
|