Людина настрою

А чи доводилось вам спостерігати, коли хтось із колег не в доброму гуморі приходив на роботу? Таки так. А що робили інші, аби не потрапити під гарячу руку? Розбігалися хто куди, щоб перечекати бурю, що трапиться з першим ліпшим, який необачно потрапить на очі. А потім, коли всі негативні емоції вихлюпуються і на голови тих, хто в окопах сидів, кепський настрій змінюється на прекрасний — життя буяє, творчість клекотить.

А поклавши руку на серце, признайтеся собі, що такої вади і ви не позбавлені... А чи спадало вам на думку, чому люди довкола вас мають терпіти ваш поганий настрій? Для того, щоб навчитися гідно триматися в товаристві і справляти приємне враження, треба вміти володіти собою. Що це означає? Передусім те, що особа має навчитися володіти хоча б половиною своїх емоцій, а саме — негативними. Вона не повинна допускати, щоб нею оволодівали злість, гнів, заздрість, ненависть, а тим більше виставляти їх на громадські оглядини. Однак суть не в тому, аби вміти приховувати негативні емоції, а в тому, щоб зуміти позбутися їх, запобігти їх виникненню у внутрішньому «я». Уміння володіти собою не повинно перешкоджати людині певною мірою виявляти позитивні емоції — радість, симпатії, шанування.

Нелегко навчитися володіти своїми почуттями та настроями і «одягати маску» лише на ті емоції, які приховувати зовсім не хочеться. Проте вироблення у собі навичок «половинної самовлади» має стати одним із життєвих правил. Це означає, що у повсякденному житті, спілкуючись із людьми, треба вміти приборкати антипатію чи неприязність до оточуючих, не піддаватися негативним емоціям, поганому настрою тощо. Натомість обмежувати себе у виявленні радості, успіхів, симпатій, якщо дозволяють обставини, не варто. Тоді і ви самі відчуєте задоволення від щирого спілкування, взаєморозуміння і людського тепла.