Від інженера до директора

До явища професійної міграції ми вже звикли. Так сталося, що значна кількість висококваліфікованих спеціалістів країни залишилися безробітними. У більшості випадків внаслідок занепаду певних галузей вибір професії не співпав із запитами ринку праці. Отже, перед людьми з освітою і досвідом роботи постало гостре питання, ким бути, аби знайти робоче місце і отримувати зарплатню розміром хоча б з прожитковий мінімум.

Одних відчай змусив працювати у роздрібній вуличній торгівлі, інші — принципово голодують, очікуючи від держави дотацій на проживання. А третя категорія громадян виважено вирішила професійно мігрувати. І хоча ризики були великі, таки змогли не тільки працевлаштуватися, а й досягти певних кар’єрних успіхів у новій справі. Історію власного професійного злету розповідає Олена ФЕДУРОВА, директор Святошинської філії ТОВ компанії «Атланта» у м. Києві.

—У Києві фірма працює третій рік. Засновники «Атланти» за роки роботи відкрили численні філії по всіх регіонах України. Зазвичай, з розширенням географії бізнесу постає питання і добору персоналу. Оголошувати вільні вакансії з певними вимогами до претендентів сьогодні немає сенсу, висококваліфікованих спеціалістів все одно бракує.

Тому і було вирішено піти шляхом навчання власних кадрів. Так, ми набираємо людей, навчаємо їх і працевлаштовуємо в межах своєї організації. До речі, я теж пройшла цей шлях. Маю вищу технічну освіту. Працювала у НДІ, але після декретної відпустки залишилася без роботи. Всі спроби працевлаштуватись на посаду інженера-технолога електрохімічного виробництва були марними. Тому дійшла висновку — шукати інший напрямок діяльності. Прийшла до фірми з великим бажанням працювати і почала з навчання під керівництвом досвідченого ріелтора. Не можу сказати, що все було легко і миттєво, допомагала підтримка родини, їх розуміння і, напевне, віра в те, що дрібниці і непорозуміння минуться, а навички і знання залишаться.

Сьогодні я працюю директором філії і безпосередньо проводжу співбесіди з претендентами. Серед сучасних технологій добору персоналу найбільше довіряю спілкуванню з людиною віч-на-віч, адже переконана, що жодне тестування не замінить першого враження, можливості поставити додаткові запитання.

З досвіду роботи зауважу: перевага при працевлаштуванні надається кандидатам з вищою освітою, віком після 23 років. Вікові обмеження спеціально обходимо. Так у нас працюють ріелтори пенсійного віку і чудово виконують свої обов’язки. В нашій роботі головне — внутрішня енергія людини, її бажання працювати і вміння схоплювати все на льоту.

Жорстка конкуренція вимагає від ріелторів стовідсоткової віддачі, надзвичайної уваги при роботі з документами, а також вміння аналізувати і прогнозувати ситуацію. Ринок нерухомості та сучасні закони, регламентуючі цю роботу в Україні, мають певну специфіку. По-перше, динамічно змінюється законодавча база, по-друге, відбувається адаптація накопиченого досвіду до світових стандартів, і по-третє, долаються стереотипи недовіри населення до укладачів безправних угод і ошукування клієнтів.

Працювати буває важко, але захоплюєшся настільки, що погоджуєшся навіть з незначними збитками, аби не втратити репутації фірми. Це приємно, як і те, що клієнти іноді рекламують наші послуги, віддячуючи таким чином рівню обслуговування. Трапилось навіть, що клієнтка залишила власну справу і працевлаштувалась до нашої фірми. Можливо, такі ситуації вдаються парадоксальними, проте за покликанням чи вимушено, але люди відчувають потребу у такій діяльності: тоді вони приходять до нас і вчаться. Сьогодні для роботи ріелтора склалися дуже вигідні умови. Зокрема, з 1 квітня урядом заморожено закон про 13% податок з прибутків у сфері нерухомості. Тому до 2006 року ми прогнозуємо ріст кількості укладених угод і загальний ріст активності у сфері нерухомості.

Думаю, що велика кількість людей зможе знайти своє покликання у цьому бізнесі. Справа в тому, що не існує чинників успішності людини: ви можете випадково пропустити свій шанс, а можете його використати. Тому, я думаю, головне сьогодні — не бути байдужими, в першу чергу, до самих себе, свого життя і діяти.