«Автомийдодир», про роботу автомийок

Парадоксально, але зневажливе ставлення механіків до устаткування власних майстерень усе ще має місце. Це призводить до поломок найпростіших механічних пристроїв, а неуважність з аерозольними промивними апаратами може мати непередбачувані наслідки. Принцип роботи пристрою та аерозольних промивних апаратів кардинально не змінюється вже кілька десятиліть. Однак відповідно до типів нових двигунів змінилися розміри камер: тепер одночасно можна чистити значно більшу кількість деталей. Та прогрес у цій галузі проходить повз видаткові матеріали: змінюється і вдосконалюється тільки хімічний склад миючого розчину. Сьогодні до складу розчинів додаються різні інгібітори корозії, засоби захисту алюмінію тощо. Посадовим завданням механіка і є регулярне обслуговування і чищення самого апарату. На думку фахівців, кількість автомийок у столиці зростатиме, адже черги в подібних фірмах свідчать про актуальність цього виду послуг. Із збільшенням їх кількості виникає і потреба у кваліфікованому персоналі. Про специфіку роботи з фахівцями цієї галузі розповідає Ігор БУРЛАКА, адміністратор СПД «Липницька».

     — Наша автомийка відкрилася нещодавно, тому найголовніше завдання для нас — забезпечення найвищого рівня обслуговування клієнтів і за якістю, і за швидкістю, і за культурою обслуговування. Автомийка працює цілодобово, на зміні — три працівники. Для професійного виконання своїх службових обов’язків адміністратору необхідні базові знання з економіки сфери автосервісу, організаторські здібності та вміння правильно рахувати. Допомагають у роботі передусім навички з планування робочого процесу, розподілу службових обов’язків підлеглих, корегування роботи кожного працівника під час процесу мийки.

До моєї компетенції входить створення позитивного мікроклімату в колективі, а також маю повноваження пропонувати знижки чи додаткові пільги чи послуги. Особливість роботи адміністратора автомийки полягає в тому, що спеціаліст має знатися не тільки на виробничому процесі, а й на технічних аспектах ремонту автомобілів. Тривалість робочого дня залежить від кількості роботи. Трапляється працювати понад 12 годин, але це — моя справа, і я несу відповідальність за неї. Основний персонал добирає фірма, але за необхідності можу прийняти або звільнити людину. Претендувати на робочі вакансії можуть енергійні та працездатні люди, адже цьому ремеслу в Україні не вчать, тому головна школа набуття спеціальності — тільки робота під керівництвом майстра своєї справи.

Щодо сфери бізнесу в цілому: радує, що українці дійшли висновку, що мити машини на березі Дніпра неприпустимо. Черги біля нашої мийки — доказ того, що таких станцій бракує. Будівництво фірмової СТО «з нуля» коштує від кількох сотень тисяч до 1,5 млн. доларів. Вкладаючи величезні кошти у цей бізнес, власники фірмових СТО мимоволі мають встановлювати високі ціни на автопослуги. Наприклад, одна нормо-година роботи (одиниця, у якій вимірюється трудомісткість сервісних операцій) на фірмовій столичній СТО коштує 120 грн. До того ж, СТО повинна використовувати тільки запасні частини, рекомендовані заводом-виробником автомобілів і з логотипом конкретної марки авто. А вони майже в 1,5-3 рази дорожче аналогічних, тих, що продаються під маркою виробника певної деталі. Таким чином, фірмовий автосервіс є найдорожчим, але й гарантовано вищим за якістю на ринку автопослуг.