ВИДАВНИЧА СПРАВА В УКРАЇНІ
ВЧОРА. СЬОГОДНІ. ЗАВТРА
Ще кілька років тому якісну поліграфічну продукцію імпортували в Україну закордонні виробники. Вітчизняне ж видавництво знаходилось у стані занепаду: брак сучасного обладнання, застарілі технології та відсутність кваліфікованих спеціалістів.
Сьогодні українські видавництва задовольняють не лише потреби співвітчизників, а й працюють на іноземних замовників.
Зміни у видавничій галузі коментує Сергій СЬОМІК, виконавчий директор компанії «Новий друк».
|
Сергій СЬОМІК, виконавчий директор компанії «Новий друк»
|
|
Діяльність нашої компанії було розпочато в 1996 році. На той час ми виконували замовлення на додрукарські процеси (за штатним розкладом — 6 працівників). За рік роботи компанія розподіляла замовлення клієнта вже за етапами, дещо друкували самі, щось віддавали на друк іншим поліграфічним підприємствам.
Якість продукції не задовольняла в першу чергу нас, не кажучи про замовників. Отож ми розпочали вдосконалення особистого виробництва, а саме, придбали найсучасніше поліграфічне обладнання. І саме регулярне оновлення обладнання та його вдосконалення стало вирішальним у досягненні успіху.
Сьогодні, згідно статистичних показників, наша компанія посідає одну із перших позицій у рейтингу поліграфічних підприємств за обсягами друкованої продукції в Києві. Звичайно за роки розвитку кількість працівників нашого підприємства також зросла до 360 осіб, працюємо цілодобово.
Подальший розвиток поліграфічного ринку України, в першу чергу, залежатиме від законодавчих змін і нововведень, на які чекають вітчизняні видавці від нового керівництва країни.
У час, коли ми запровадили повнокольоровий друк книжок у твердій обкладинці, законодавча база постійно змінювалася, тому головним недоліком на сьогодні є відсутність стабільного правового поля для видавничого бізнесу.
Щодо кадрового питання: знайти високоякісних спеціалістів практично неможливо. Саме тому наша компанія практикує навчання спеціалістів без відриву від виробництва. Так, випускник технікуму, училища, який має базові теоретичні знання практично перенавчається в процесі роботи. З новими робітниками працюють кваліфіковані майстри-наставники.
Найбільший попит сьогодні мають друкарі. Скажу, що першого друкаря нашої компанії ми знайшли за кордоном. Українець, якого доля у свій час змусила працювати у Празі, за кілька років зміг налагодити процес підвищення кваліфікації інших працівників і зараз обіймає посаду шеф-друкаря-заступника генерального директора. Я розпочинав свою кар’єру менеджером, нині — виконавчий директор. Прикладів кар’єрного росту на підприємстві багато. Тому кожен з наших співробітників, окрім сприятливих умов для праці, має ще і реальні перспективи на майбутнє. Наприклад, керівники середньої ланки у більшості отримали вищу освіту без відриву від виробництва і зараз працюють майстрами, керівниками підрозділів.
Особливість сучасного виробництва в тому, що працівники мають не одну спеціальність, а мінімум дві: так досягається взаємозамінність працівників та вирішується питання добору персоналу на кожний вид нового обладнання.
Цікавим є факт, що комфортні умови в робочих та побутових приміщеннях створювали власноруч наші співробітники. Можливо це є додатковим показником того, що плинність кадрів практично відсутня. Стабільність — поняття відносне, але якщо є розвиток, справа за малим — не зупинятися.
Перспективи нашої компанії, звичайно, великі. У планах — вдосконалення якості продукції, розширення переліку послуг, багато іншого. Сьогодні в Європі на кожного громадянина видається така велика кількість поліграфічної продукції, що українському споживачеві навіть важко уявити. Нам є до чого прагнути. За тиражністю продукції — ми позаду іноземних фірм, за якістю — на рівних, а в деяких випадках — навіть попереду.
Я переконаний, що видавнича справа в Україні ще «не набрала максимальних обертів», і найкращі часи ще попереду. А секрет успіху — наша команда професіоналів, які вболівають за кінцевий результат і бажають бути першими у своїй справі.
|