Багатьох українців доля розкидала по світу не лише за останні пів року: це відбувалося в минулому неодноразово. На жаль, або на щастя, між іншим. Адже сотні тисяч українців, які перебувають за кордоном – маємо на увазі тих, які не в статусі біженців, а володіють своїм бізнесом чи мають високооплачувану роботу – отримали можливість не словом, а реальними справами допомагати своїм співгромадянам, які опинилися в біді.
Знайомтеся, Світлана Гаврищук та її чоловік, які залишили Україну вісім років тому. З початком повномасштабного вторгнення росії в їхньому житті розпочався новий етап. Маючи можливість допомагати нашим біженцям – Світлана має свій салон краси, а в чоловіка бізнес, пов’язаний з будівництвом – вони одразу взялися за справу. Ще в перший день війни, їдучи до кордону з чоловіком, щоб забирати наших біженців з кордону і надавати їм всіляку допомогу, Світлана написала в соцмережах допис словацькою мовою, в якому просила про допомогу та сприяння з боку словаків. На її допис відгукнулося багато людей: хтось пропонував безкоштовне житло, хтось міг допомогти грошима, продуктами, одягом. Так, за сприяння одного словака, який надав для допомоги українцям непрацюючий готель в центрі міста, розпочалася історія їхнього гуманітарного штабу. В цьому готелі, окрім штабу, вдалося також розмістити десять родин біженців. І хоча готель наданий їм безкоштовно аж на цілий рік, але рахунки сплачує Світлана з чоловіком. Але скільки вже було витрачено коштів на допомогу українцям з їхньої кишені, Світлана не каже. Це секрет.
Але про обсяги їхньої допомоги можна багато говорити. Розуміючи, що своїми силами не допоможеш настільки багато, як хотілося б, Світлана з чоловіком зверталися до словацьких компаній за допомогою. І знаєте, що? Хто стукає – тому відчинять. Одна словацька компанія допомогла медикаментами на 30 тисяч євро. Всі отримані медикаменти були одразу ж передані нашим волонтерам та військовим.
Чи важко їм в режимі нон-стоп допомагати українцям, які постраждали від агресії рф? Звичайно, важко, адже долають втома і стрес, та й інших клопотів вистачає: в родини двоє дітей, тож є куди вкладати час та зусилля. Але все це ніщо в порівнянні з тим, наскільки наша країна потребує допомоги таких українців та українок, як Світлана і її чоловік. Найбільше їхньої допомоги потребують наші військові та біженці, і вони це чудово розуміють. Припиняти допомагати не збираються, адже тільки так можна наблизити нашу спільну перемогу над силами зла.
|
