У Верховній Раді на початку вересня було затверджено проєкт закону, який встановлює додаткову підставу для звільнення з ініціативи роботодавця. А саме за колабораціонізм, тобто співпраця з агресором і вчинення дій, які завдають шкоду державі та її національній безпеці.
Чому це важливо?
Приміром, новина за 10 вересня 2022 року. Правоохоронці Дніпра викрили працівницю одного із стратегічно важливих підприємств (ракетно-космічна галузь), яка працювала на росію і виконувала обов’язки коригувальниці вогню. Звісно ж, надавала також інформацію з місця роботи, яка стосувалася оборонних замовлень, і не тільки.
І таких зрадників, як ця працівниця, на жаль, вистачає. А подібний законопроєкт дозволить звільняти таких людей швидко і без зайвого клопоту. Звичайно, така підстава для звільнення не повинна втрачати чинності й після завершення війни, адже кожен колаборант повинен знати і усвідомлювати, чим він ризикує, виказуючи потенційному ворогу секретну інформацію.
Деталі законопроєкту
Власне, деталей як таких небагато, а саме – внесення зміни до 41-ї статті КзпП України. Якщо коротко, роботодавець має право звільнити працівника, який здійснив проступок, несумісний з подальшим виконанням його робочих обов’язків. Проступок стосується підтримки держави-агресора.
Коли депутати ВР проголосують за його затвердження, цей закон набере чинності після дня його публікації. Інша важлива деталь – цей закон стосується працівників об’єктів держвласності, які мають стратегічне значення для нашої країни. В пояснювальній записці є цікава деталь, яка роз’яснює важливість внесення відповідних поправок до Кодексу законів про працю: «…продовження роботи колаборантів на об’єктах критичної інфраструктури становить загрозу інтересам та безпеці не лише України, а і усього світу». Всього світу, не лише України.
Ініціатори законопроєкту, а це група депутатів, переконані, що без подібного реформування законодавства в трудовій сфері неможливо ефективно протидіяти колабораціоністам в тих сферах діяльності, які мають надважливе значення для національної безпеки України. І світу.
Також уточнюється, які саме держоб’єкти та сфери діяльності можна віднести до стратегічно важливих. Зокрема, це сфери охорони здоров’я, фармацевтика та виготовлення вакцин; електронні комунікації та фінанси, транспорт, оборонні підприємства та критична інфраструктура; космічні технології та хімічна промисловість.
|
