Існуючий факт того, що вітчизняна система вищої освіти не може задовольнити кадровий попит, який сьогодні має місце на ринку праці України, обтяжується тією обставиною, що певні сучасні галузі починають відчувати справжній «кадровий голод». Й, на жаль, серед таких сфер людської діяльності, опинилися саме найбільш потрібні, перспективні та, навіть, життєве необхідні країні напрямки економіки.
Однією з таких сфер, яка потерпає від нестачі фахівців, сьогодні, в Україні є IT-сфера. Цей напрямок, завжди був «рибним місцем», з якого іноземні роботодавці жваво «витягували» найбільш кваліфікованих працівників, зацікавлюючи українських «айтишників» високими європейськими здобутками та можливістю жити чи відвідувати країни ЄС. Проте, один лише відтік кадрів не став тією обставиною, яка наразі загрожує всій галузі високих технологій загалом.
Більше шкоди, на думку численних експертів вітчизняного ринку праці, є те, що українська система освіти, ніяк не «наздожене» тренди та обсяги сучасного попиту світового ринку праці в цьому секторі.
Ті абітурієнти, які вступили до вищів країни минулого року, в не такому вже й далекому, 2024 році мають отримати диплом бакалавра. Згідно з підрахунками кількості молоді, яка вступила до ВНЗ України у 2020 році, це трохи більше 20 000 українських студентів, що наразі навчаються різним ІТ-спеціальностям. З одного боку, такі цифри, у порівнянні з показниками минулого рок, збільшилися, аж на цілих 23%, й це гарна новина.
Однак, щорічний попит на нових ІТ-фахівців в Україні, вже складає від 30 000 до 50 000 спеціалістів-айтишників, у той час, коли в середньому, щорічно дипломи за фахом отримують лише 16 200 молодих українців.
Експерти кажуть про загрози, в найближчому майбутньому, отримати такий дефіцит кадрів в цьому напрямку, який просто не можливо буде подолати , не вдаючись до залучання іноземних робітників. Щодо розгортання ситуації з українською IT-сферою, експертами було прогнозоване три ймовірних сценарії:
- «динамічне зростання», коли кількість абітурієнтів буде збільшуватися темпами швидше, аніж зараз: до 16,1%, щоб вже у 2030 році країна змогла отримати 37 400 нових фахівців;
- «стримане зростання», яке при тих самих, що й зараз темпах зростання у 12%, підготовить країні у 2030-му році 27 800 випускників – айтішників (зростання досягається за рахунок демографічних змін);
- «уповільнене зростання», яке характеризується уповільненням кількісті абітурієнтів до 10% в 2026-му році, що призведе до появи у 2030 році лише 23 200 нових ІТ-фахівців.
Ситуація доволі серйозна, недарма уряд розпочав цілий експеримент з навчання безробітних спеціальностям з напрямку інформаційних технологій. Спочатку така навчальна програма розпочнеться в Києві, а згодом, впровадження такого «ноу-хау» планується й в інших містах країни.
|
