Проходячи співбесіду, кожен з шукачів намагається продемонструвати свої кращі сторони та створити «правильне» враження про свою особу. З цією метою, досить часто зустрічаєш рекомендації про те, що не можна мовчати й відсутність питань від шукача під час інтерв’ю, може бути розцінене рекрутером, як незацікавленість у майбутній співпраці.
При цьому слід розуміти, що не всі питання здатні зробити правильний внесок до ваших заслуг в очах опонента. Є де-які питання, завдати які означає налаштувати увагу рекрутера проти себе, демонструючи певні страхи чи інші потаєні думки, які не вказують на те, що ви бажаний кандидат на посаду.
Наприклад, прохання уточнення про обов’язки посади чи вимог до роботи, можуть натякнути рекрутерові на те, що кандидат не уважно читав об’яву про вакансію чи не готувався до співбесіди, а значить, не зовсім й зацікавлений у такій роботі. Також, питання про те чим займається компанія, скільки існує та чи має конкурентів, теж продемонструють наявність поганої підготовки до розмови та наявність власних корисних мотивів шукача, який намагається знайти якомога найменш вибагливого роботодавця.
Також, питання про інші супутні вакансії, що можуть існувати в компанії або питання про те, наскільки швидко кандидат може розраховувати на зміну напрямку зайнятості у межах фірми, спрямують думки рекрутера на те, що шукачеві нецікава існуюча пропозиція та він намагається використати її у якості тимчасового трампліну для подальшої роботи. Це, завжди не є тим, що шукають в кандидатові ті, хто приймає його на роботу.
Занадто уважна зацікавленість роботою місцевої служби безпеки або розпитування про наявність відеоспостереження, теж натякають на думки про те, що шукачеві є що приховувати або він збирається займатися на роботі чимось, чого робота та законодавство не передбачають.
Не менш неправильними є й питання на кшталт «тут завжди так людно» чи скарги на гучну обстановку, відсутність (наявність)працюючих кондиціонерів, скиглення про незмогу працювати із обладнанням, що має компаніє та інші подібні. Так, шукач ризикує справити враження «тягаря» - людини яка буде завжди чимось невдоволена та буде намагатися покинути робоче місце при будь-яких зручних обставинах.
Крім того, намагання знайти для себе більш зручний графік роботи, також не слід демонструвати при співбесіді. Фахівці радять попрацювати певний час у стандартному робочому режимі, й після трьох або більше місяців такої роботи, починати розмову про більш гнучкий графік. Звичайно. При цьому необхідно мати суттєві докази того, що така ваша робота не стане на заваді її результативності. |
