Міжнародний валютній фонд прийшов до висновків, що найбільш видатною подією минулого сторіччя стала поява жінок на ринку праці сучасного цивілізованого суспільства.
На день сьогоднішній, ситуація кардинально не відрізняється від початку минулого віку, коли жінки не мали права вільно найматися для виконання складних професійних робіт. Так, демократичне ставлення у цьому питанні перебільшує архаїчність думок в більшості цивілізованих країн, але ще де інколи, можна зустріти закони держав, що забороняють жінкам отримувати освіту, зокрема вищу.
Навіть у тих країнах, які вважаються лідерами економік, багато випадків, коли за одну й ту саму працю, спеціаліст жінка отримує, наприклад, 80 центів на годину, у той час, коли колеги чоловіки мають від долара й більше.
Щодо вітчизняного ринку праці, то тут також, існують певні обмеження, які в більшості країн сприймаються у якості «гендерного запобіжника», що є певною дискримінацією прекрасного полу. Наприклад, класифікатор спеціальностей у нашій країні – офіційний документ, що чітко регламентує роботи, якими може займатися жінка та на які вона може навчатися. Навіть, само суспільство не готове до таких ситуацій, коли вдома «у декреті» залишається чоловік, а жінка йде працювати, бо має більш фінансово вигідну роботу. Осуд суспільства та не розуміння у стилі «ти ж мати», досі розповсюджене явище. У той самій Європі, сьогодні, навпаки, мало кого здивуєш таким розподілом батьківських обов’язків.
Про заробітні плати, що отримують українські жінки, працюючи пліч о пліч з чоловіками, також, є що сказати.
Дослідження групи журналістів, нещодавно довело факт того, що у середньому, українки отримують заробітну платню на 21% нижче за сильну стать, хоча виконують ті самі функції та об’єми роботи, що й чоловіки.
За словами міністерши соціальної політики Юлії Соколовської, такий розрив у нарахуванні зарплат, суттєво більший ніж у країнах, які ми вважаємо цивілізованими. Чиновниця впевнена, що Україна не використовує на всі 100% потенціал жінок та загальмувала у цьому питанні десь на рівні середини минулого сторіччя.
До речі, існує й непогана статистика. Наприклад, ще не так й давно, у Кабінеті міністрів України нараховували не більше двох-трьох представниць прекрасної статі. Сьогодні, їх вже більше шести, а у майбутньому планується встановлення 40% квоти на обіймання державних керуючих посад жінками на усіх рівнях держслужб. |
