Отдельное влияние на принятие решения в какой стране работать, на мнение людей оказывают и такие дополнительные факторы, как социальное обеспечение, возрастной ценз, общие условия проживания в стране
Для багатьох українців, які втратили роботу під час війни, фриланс може стати справжнім спасінням. Давайте з’ясуємо, на яких фриланс-майданчиках шукати замовлення, якщо ви втратили робоче місце внаслідок російсько-української війни.
Життя складне і багатогранне. Іноді доля нам посміхається — і це стає для нас справжньою приємною несподіванкою.
Показовою є історія Анатолія Устимчука, одного зі спеціалістів із виготовлення, збирання і встановлення нестандартних замовних меблів ПП «ВТ», цехи якого розташовані на території «Дарницького ЦЗ».
А розпочиналось для нього все не так оптимістично...
—
Пане Анатолію, повідайте будь ласка, як ви опинилися на меблевому виробництві?
—
Зараз уже не дуже віриться (а минуло лише трохи більше року), що можна ось так випадково знайти достойне місце роботи, навчитись й оволодіти професією на все життя. А передісторія така. На попередньому місці роботи в мене виникли проблеми зі здоров’ям і я змушений був звільнитись. Підлікувавшись, почав шукати нову роботу. Відкрив газету «Пропоную роботу» і знайшов оголошення «Потрібні охоронці» (на завод, на території якого міститься нині фірма «ВТ»). Прийшов на співбесіду, вийшов на роботу. Випадково зайшов у цех. Ознайомився з процесом роботи, сподобалось. Поговорив із власником фірми про можливу співпрацю (спочатку на випробувальний термін).
Одночасно почав і працювати, і вчитися. Спочатку з найпростішого, поступово набуваючи досвіду, став робити все. Нині можу виготовити і зібрати, фактично будь-які меблі.
—
Чим вас приваблює нинішня робота?
—
Найголовніше, мені вона подобається. Працюю нині, що особливо є показовим, на трудову книжку, стабільно отримую належну зарплатню. У нас хороші умови праці і непоганий колектив. Крім того, є прекрасна перспектива: фірма росте, розширює мережу власних салонів-виставок, сповідує серйозний підхід у дизайнерсько-конструкторській справі. А наслідком цього є те, що цікавої роботи вистачає. А це головне.
—
Анатолію, а які плани на найближче майбутнє?
—
По-перше, і надалі вдосконалювати свою майстерність. По-друге, хочу поступити і закінчити технікум чи коледж, щоб на науковій основі опанувати конструкторські навички. А це допоможе мені в майбутньому дорости до керівника меблевого виробництва. А взагалі, я дуже вдячний долі, що ось так випадково, не без допомоги вашої газети, я став спеціалістом-меблевиком.
—
Ну що ж, нам дуже приємно, що ми допомогли. Хай щастить і надалі
!
