Феєричний світ цирку. Професії, що створюють свято
Пригадуєте, якими дивними і неповторними були емоції, коли ви вперше потрапили до цирку? Усміхнені обличчя, неймовірні трюки на арені, дотепні жарти клоунів, екзотичні тварини, — все це притягувало і зачаровувало. Магія цирку з роками не слабшає: змінюються враження, але відчуття свята, душевної теплоти і добра залишаються... |
Олександр Зайцев, головний режисер Національного цирку України | |
Після закінчення вистави глядач піде, казка зникне, але в приміщенні залишаться професіонали циркового мистецтва, щоб продовжувати свою роботу для нас.
Про специфіку роботи артистів цирку та проблеми добору персоналу розповідає Олександр Зайцев, народний артист України, головний режисер Національного цирку України.
— Особливість набору працівників у цирк полягає в тому, що на конкурсній основі ми відбираємо кращі номери і створюємо програму. Цирк — це лише приміщення, де можна побачити ту чи іншу програму. Артист, у свою чергу, не має можливості працювати стаціонарно. Погодьтеся, що переглядати один виступ щоразу — нецікаво. Саме тому артисти міняють свої номери, змінюють програми і міста. Цирк — це свято, яке подорожує.
Якщо подивитися на брак кваліфікованих спеціалістів з іншого боку, то побачимо: артистів багато, а от тих, кого дивитимуться глядачі, не вистачає. На превеликий жаль, значна частина акторів виїжджає працювати за кордон. Для багатьох там сприятливіші умови роботи, достойна заробітна платня.
Ті, хто працює в Національному цирку України, — високі професіонали, які знаються на всіх нюансах цієї справи. Наприклад, головна якість претендентів після спеціалізації — здатність працювати у великій команді. Адже свято створює не одна людина. Це і світло, і музика, і оформлення, і костюми. Кожна складова вистави вимагає майстерності і творчого підходу.
Мало хто замислюється, який обсяг роботи виконується перед тим, як глядачі побачать легке і радісне дійство. У цирку важливо все, навіть психологічна побудова вистави: який саме номер іде після виходу клоуна, а що перед антрактом.
Дуже важко, на мою думку, знайти гарного клоуна. Розумієте, дитина — це глядач надзвичайно вимогливий і чутливий. Тому ніяка професійність не замінить щирість, теплоту, дотепність жарту. За весь час роботи у цирку я помітив, що це, мабуть, єдина організація, що не страждає від конкурентів. Так, у сфері розваг з’явилися приватні фірми, наприклад «Цирк Кобзов», але у них зовсім інша спеціалізація і напрямок діяльності.
У стаціонарному цирку основна перевага для співробітників — стабільність. Ідеться і про заробітну плату, і про умови роботи: гримерні, душові кабіни, належний догляд за тваринами, майстерні пошиття костюмів, створення реквізиту тощо.
Основний закон роботи в цирку, ще раз зазначу, — професійність. У нас працюють лише профі свого жанру: ніякі високопосадові знайомі, чи протекції керівництва не допоможуть зацікавити публіку і не вбережуть від травм. Тому «працевлаштуватися» не зовсім той термін, який переважно розуміється під поняттям «він працює у цирку». І якщо в інших галузях діяльності достатньо лише спеціальних знань та навичок, то у нашій роботі — ще й акторство, спортивна форма, міміка, відчуття музики, пластика, дресирування, уміння моделювати та реалізувати свої ідеї щодо технічного оснащення номеру... Результатом є гармонійне поєднання всіх складових майстерності... і аплодисменти.
Я впевнений, що дарувати радість іншим може людина не тільки професійна, добра чи весела, а й відповідальна. Ані хвороба, ані поганий настрій справжньому артистові не стануть на заваді, аби відчути обмін внутрішньою енергією із зовсім незнайомими глядачами. Адже артисту повертається те, що він намагався подарувати...
Попереду Новий рік. І з відчуттям світлого і нового в вашому житті нехай це свято принесе ще і радість сердець людей з циркової арени. Потіште себе — зазирніть у дитинство.
|