Вчасно згадати, або як розвивати пам'ять

Прийоми довільного запам’ятовування можна розділити на дві групи: засновані на виявленні внутрішніх зв’язків, що існують у певній подачі інформації, і на привнесенні ззовні системних зв’язків у матеріал, який слід запам’ятати. Останні називаються мнемонічними. Існує кілька мнемонічних технік запам’ятовування, на яких варто зупинитись окремо.

Метод локальної прив’язки, або метод місць, полягає у запам’ятовуванні так званого базового ряду — добре знайомих, або тих, що легко запам’ятовуються, об’єктів. Людина спочатку запам’ятовує базовий ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними потрібні для запам’ятовування дані. Схожим є метод використання слів-посередників. Він заснований на співвідношенні двох рядів об’єктів: базового, що оформлений у фразу, та того, що слід запам’ятати. Приклад такого базового ряду — російська фраза «Каждый охотник желает знать, где сидит фазан», як відомо, використовується для запам’ятовування чергування кольорів спектра веселки.

Полегшує запам’ятовування і групування — розбивка ряду об’єктів на частини та об’єднання частин у структуру. Зазначимо, що особливо важлива і незвична інформація запам’ятовуватися з першого разу. Якщо ж необхідно запам’ятати звичайний матеріал, то для цього є три можливості: повторення, узагальнення і штучне підвищення його особистісної значущості. Допомагають запам’ятовувати той чи інший текстовий матеріал робота над ним: складання плану, порівняння, класифікація, групування, систематизація, аналіз. Але кожна людина обирає власні прийоми аналізу та асоціювання матеріалу для запам’ятовування.

Важливою умовою ефективного запам’ятовування є сприятливий психічний стан. Людина гірше сприймає матеріал, якщо вона втомлена, роздратована, пригнічена. Відомі випадки осяяння пам’яті перед сном і після пробудження вранці. Для кращого запам’ятовування і тривалого збереження інформації потрібне повторення матеріалу. Правильна організація повторень вимагає дотримання низки умов, зокрема розподілу повторень у часі. Процес забування найінтенсивніше відбувається у перші шість годин після запам’ятовування. Тому якщо інформацію слід запам’ятати надовго, то її доцільно повторювати з такими інтервалами: через 15-20 хвилин після запам’ятовування, потім через 8-9 годин та через 24 години. Безумовно, правила запам’ятовування для кожної людини індивідуальні, однак перші повторення мають бути інтенсивнішими, оскільки забування матеріалу на початку відбувається швидше, а пізніше темп повторень може бути уповільнений. Спостереження свідчать про те, що протягом дня продуктивність пам’яті змінюється: між 8 і 12 годинами ранку вона максимальна, після обіду помітно знижується, а потім знову трохи зростає для «жайворонків». Для «сов» максимальне запам’ятовування припадає на час із 20 до 24 години. Процеси роботи пам’яті, запам’ятовування та забування вивчені досить досконало. Основними способами поліпшення пам’яті людини дослідники вважають самостійне формування вміння запам’ятовувати та відтворювати у пам’яті необхідну інформацію. Пам’ять розвивається постійним тренуванням і наполегливою працею, спрямованою на запам’ятовування та тривале збереження та використання набутої інформації.