Щоденник — дзеркало душі?
Якщо на душі важко, а поділитися своїми переживаннями нема з ким, можна довірити їх особистому щоденнику. Такі поради психологи раніше давали досить упевнено. Після досліджень, проведених у Великій Британії, ця впевненість серйозно похитнулася.
|
|
Якщо на душі важко, а поділитися своїми переживаннями нема з ким, можна довірити їх особистому щоденнику. Такі поради психологи раніше давали досить упевнено. Після досліджень, проведених у Великій Британії, ця впевненість серйозно похитнулася. Британські психологи дійшли висновку, що вести щоденник шкідливо для здоров’я. Виявляється, люди, які регулярно звертаються до свого щоденника, частіше страждають головними болями, безсонням, порушеннями травного тракту. Крім того, у них виникають проблеми в спілкуванні. Результати, одержані співробітниками університету в Глазго, спростовують уявлення про те, що подолати наслідки подій, які нанесли ту чи іншу психологічну травму, можна, якщо напишеш про неї.
Психологи Елайна Дункан і Девід Шефілд запропонували добровольцям взяти участь у дослідженнях. 94 із них вели щоденник, а 41 не мали такого бажання. Всі респонденти — студенти Стафордширського університету — пройшли стандартне анкетування щодо стану здоров’я і дали відповіді на поставлені запитання про звичку вести щоденник. Учені були впевнені, що краще зі здоров’ям буде у першої групи, бо до цього часу вважалося, що щоденник допомагає зняти напругу, проаналізувати події і знайти правильний вихід із негативної ситуації.
Однак виявилося зовсім інше: найгірші показники були саме у тих, хто в щоденнику регулярно звертався до своєї травми. Можливо, вважає Елайна Дункан, розповісти про травматичну подію один раз дійсно корисно. Але звертатися до неї щоразу — це означає щоразу збурювати старе і переживати біль по-новому, а це негативно впливає на психіку і, як наслідок, на здоров’я.
Автори дослідження вважають, що під час експерименту не було поставлене важливе запитання про те, коли саме було розпочате ведення щоденника — до чи після отриманої психологічної травми. Вони сподіваються одержати відповіді на це питання під час наступного експерименту, учасники якого будуть занотовувати тільки позитивні або негативні враження.
|