Безумовно, кожен начальник має свою думку щодо того, яким повинен бути ідеальний підлеглий. І кожен з них буде готовий закрити очі на якісь дрібні порушення з боку працівників. Але риси працівників дратують роботодавців найбільше? Давайте з’ясуємо, бо це важливо знати особливо молодим людям, які поки що навчаються і тільки планують іти на свою першу роботу.
Коли працівник зависокої думки про себе і свої здібності.
Досвідчені роботодавці чудово розуміють той факт, що зарозумілість веде до багатьох помилок в роботі. Надто самозакохані в себе працівники вважають, що роблять все якнайкраще, навіть якщо результати їхньої діяльності говорять про зовсім протилежні речі. На такого працівника покластися не можна, і керівники не поспішатимуть довіряти такій людині важливі обов’язки.
Відмовки і пошук крайніх.
Працівник постійно знаходить відмовки, щоб виправдати свої спізнення чи недоопрацювання? Це означає тільки одне – він не вміє брати відповідальність за свої дії. А про який успішний кар’єрний розвиток можна говорити після цього?
Надто меркантильних.
Так, про свої фінанси і прибуток потрібно дбати, бо хто ж іще подбає про це? Але надто меркантильні працівники можуть серйозно підставити своїх колег чи начальство, думаючи тільки про гроші. Він може раптово піти з проєкту, бо десь запропонують краще місце, і підставити всю команду.
Відсутність лояльності.
Коли працівник публічно скаржиться на свою компанію, поливає її брудом в соцмережах, розповідає корпоративні секрети друзям та знайомим – ці та інші речі демонструють у працівника повну відсутність лояльності до компанії, в якій він працює. Для багатьох керівників така поведінка гірше пияцтва чи постійних спізнень на роботу.
Надмірна балакучість – це добре чи погано?
Для коміків чи ведучих урочистих подій – це дуже хороша риса. Але не для пересічного працівника, в якого рот на робочому місці не закривається. Це дратує і керівника, якому він постійно надокучає, і колег, яких такий працівник відриває від роботи. Вчіться тримати язика за зубами, це корисне вміння по життю. Але й підтримати дружню бесіду чи ділову розмову теж потрібно вміти.
Віднесемо до надмірної балакучості також любов до критики всього на світі. Такий працівник не буде задоволений нічим: то йому інструменти не ті, то робоче місце не підходить, то ще щось не так. Скажіть, якому начальнику сподобається таке ставлення? |
