Суперечки щодо повернення в офіси працівників, досі тривають. Як демонструють нам численні опитування, багато працівників вже встигли звикнути до віддаленої роботи або просто, побоюються ризиків зараження на коронавірус, що поки ще «успішно крокує» планетою.
Серед вимог до роботодавців, щодо повернення у звичний офісний графік роботи, від працівників лунають навіть спроби отримати більші страховки чи наявність спеціального транспорту, який має розвозити персонал по домівкам. Ну, а про вимоги до наявності дезінфікуючих засобів т гнучкого графіку праці, й казати годі. Цікаво, але серед роботодавців, чимало таких, що згодні йти на зустріч найманим робітникам.
Проте, й без наявності коронавірусу, офісна робота здатна заподіяти неабиякої шкоди здоров’ю людини. Про це свідчать результати досліджень групи вчених з Гонконгу, які виявили, наскільки сильно може впливати на стан людини, начебто, спокійна та без ризиків робота в офісах.
Наприклад, вчені з’ясували, що така праця загрожує суттєвим зростанням ризику розвитку діабету II типу й певних проблем із психікою людини, зокрема серйозних депресій та станів хронічного занепокоєння. Принаймні, ті робітники, які працюють надмірно, навіть в офісах, однозначно й поступово гублять своє здоров'я. Серед них помічають більшу схильність до поганих звичок – паління та зловживання алкоголем. Також, ці люди менше та не регулярно їдять та майже не рухаються протягом робочого дня.
Проте не лише довгий робочий день може наражати на такі небезпеки. Надто стресова робота, нехай й протягом звичайного робочого дню, створює чимале навантаження на здоров'я. Чим більше та частіше й довше за протягом, такі люди знаходяться у стресовому стані, тим важче їм впоратися із власною роботою, що призводить лише до поглиблення стресу.
Постійний тонус м’язів тіла, прискорення серцевого биття та збільшення тиску – все це призводить до появи ризиків отримати серцево-судинні захворювання та підвищує можливість інсульту.
У той самий час, вчені з Університету Гельсінкі з’ясували, що працівники, які нехтують відпустками або проводять їх вдома, навіть, вмирають раніше, ніж ті, хто намагається регулярно подорожувати. Цікаво те, що така тенденція, навіть, не залежить від наявності в людей будь-яких вад із власним здоров’ям.
До таких висновків, вчених підштовхнули дані п’ятирічних досліджень. Протягом цього терміну, вони спостерігали, як обрані ними працівники харчувалися, скільки рухалися та який спосіб життя вели, загалом. Результати приголомшили й самих вчених: ті, хто добре харчувався, мав гарні посади та більше грошей, а значить й більше життєвих благ і переваг, але не звертав увагу на належний відпочинок - вмирали раніше, ніж ті, хто працював менше, але більше віддавав часу на власні хобі та подорожі. |
